За останні два роки війни інформаційні звички українців суттєво змінилися. Якщо раніше Telegram був головним майданчиком для новин, то зараз багато людей свідомо обмежують кількість каналів та переходять до коротких, стислих джерел. Причин кілька — від втоми та емоційного перевантаження до банального браку часу. Ми зібрали найпоширеніші мотиви, які називають самі українці.
1. Постійні сповіщення виснажують
Telegram став одночасно і джерелом новин, і потоковим стресом.
Коли телефон блимає десятки разів за вечір — навіть без реальної загрози — нервова система поступово входить у стан постійної напруги. Люди помітили, що нескінченні оновлення не дають мозку перейти в режим відпочинку.
Тому дедалі більше користувачів відписуються від зайвих каналів, залишаючи лише кілька найважливіших.
2. Брак часу та бажання не потонути в інформації
Українці стали дуже вибірковими у споживанні інформації.
Люди кажуть, що хочуть отримати суть — коротко, стисло і без зайвих емоцій.
Телеграм-канали часто дублюють одне одного, а новини, подані у форматі потокового чату, легко пропустити або витратити на них півгодини замість двох хвилин.
Саме тому все більш популярними стають сервіси, де інформація зібрана в одному місці й подана максимально компактно.
3. Потреба знизити тривожність
Багато українців зізнаються: коли читаєш десятки каналів одночасно, з часом з’являється відчуття, що небезпека «скрізь».
Психологи називають це ефектом накопиченої тривоги.
Короткі джерела працюють інакше: вони допомагають побачити загальну картину без надмірного емоційного фону. Це дає відчуття контролю, а не хаосу.
4. Зростає популярність стислих волонтерських сервісів
Окрема тенденція — пошук альтернатив Telegram у форматі «одна сторінка — максимум корисної інформації».
Одним із таких сервісів став волонтерський проєкт Deshahed. Він автоматично збирає повідомлення з відкритих Telegram-каналів, обробляє їх і показує у компактному вигляді:
- короткі статуси по регіонах;
- напрямки та типи загроз, якщо вони згадуються;
- карту шахедів онлайн — за наявності відповідних повідомлень;
- візуальні мапи руху ракет;
- стислий таймлайн подій без зайвого шуму.
Люди кажуть, що такий формат економить час і нерви: достатньо одного погляду, щоб зрозуміти, що зараз відбувається, замість того щоб гортати десятки каналів.
5. Менше емоцій, більше структури
Одна з ключових причин переходу до коротких джерел — зменшення емоційного впливу.
Telegram часто подає новини у вигляді миттєвих перепостів, фрагментів або коментарів, які підсилюють відчуття тривоги.
Стислі агрегатори працюють у протилежний спосіб:
- без панічних заголовків,
- без коментарів,
- без потокових чатів,
- без емоційних додатків.
Для багатьох це стало маленьким «запобіжником» між реальністю та власними нервами.
6. Люди хочуть відчувати контроль, а не залежність
Коли інформація структурована й подана спокійно, людина краще оцінює ситуацію й не витрачає силу на зайве хвилювання.
Саме тому дедалі більше українців обирають короткі формати — вони дозволяють бути в курсі, але не виснажують.
🔸 Висновок
Українці не стали менш уважними до безпеки — вони стали обачнішими до способу споживання інформації.
Потік новин з Telegram втомлює й виснажує, а стислий формат допомагає залишатися проінформованим і водночас берегти власний ресурс.
Саме тому волонтерські проєкти на кшталт Deshahed та інші короткі інформресурси набирають популярності: вони дають людині головне — чіткість, мінімум шуму та трохи більше внутрішнього спокою в часи, коли це особливо важливо.