Як правильно обрати мінеральні добрива для різних культур: поради від Тетра-Агро

Людмила Верес
3 хв
30 вересня 2025 13:57

Правильний вибір добрив — не питання «купити чи не купити», а частина технології, яка безпосередньо визначає рентабельність господарства та якість урожаю. В Україні велика різноманітність культур і спектр ґрунтів, тому підхід повинен бути диференційованим.

У цій статті — технічні рекомендації від Тетра-Агро, які допоможуть підібрати добрива і спланувати внесення з урахуванням ґрунту та культури.

Основні критерії вибору мінеральних добрив

1. Аналіз стану ґрунту — база для рішення

  • pH: критичний показник, який визначає кислотність і безпосередньо впливає на доступність поживних елементів для рослин.
  • Якщо pH < 5,5 — варто проводити вапнування, або вносити міндобриво з кальцієм, що дає локальне розкислення і покращує доступність фосфору.

o   На лужних ґрунтах (pH > 7,5) ефективними є водорозчинні фосфорні добрива та хелатні мікроелементи із можливим позакореневим підживленням.

2. Структура ґрунту: легкі ґрунти швидко вимивають поживні речовини, важкі ж — накопичують.

  • На легких ґрунтах мінеральні добрива краще вносити дробно або у вигляді стабільних комплексів, щоб уникнути вимивання поживних речовин.
  • На важких ґрунтах основне внесення добрив можна робити перед посівом, але слід забезпечити достатню аерацію і контроль вологості для оптимальної доступності елементів.
  • Історія удобрення і сівозміна: визначають, скільки поживних речовин залишилося в ґрунті після попередніх культур і наскільки ефективним буде внесення мінеральних добрив для наступної культури.

o   Попередники впливають на залишковий запас поживних речовин у ґрунті. Наприклад, після бобових культур (горох, соя) зростає вміст доступного азоту, що  що знижує потребу у внесенні додаткового азоту як добрива для зернових.

o   Попередні удобрення формують запаси N, P, K у ґрунті та визначають реальні потреби у мінеральних добривах для оптимального живлення рослин.

3. Потреби конкретної культури і цільовий урожай

  • Визначте цільовий врожай — розрахуйте сумарний винос N, P, K (за таблицями виносу для конкретної культури).
  • Корегуйте норми внесення міндобрив залежно від потреб культури, стартових запасів ґрунту і очікуваного ефекту.

4. Сезонність і технологія внесення

  • Під основний обробіток (осені/навесні) — формують основний запас поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору і калію, а також частково азоту. Для цього добре підходять гранульовані комплексні добрива пролонгованої дії, наприклад Нітроамофоска-М у комбінації NPK 3:20:20.
  • Припосівне внесення — корисно для культур зі швидким стартом (кукурудза, картопля, рядкові овочі). Локально внесені NPK добрива з підвищеним вмістом фосфору забезпечують швидке живлення насіння, однак необхідно дотримуватись безпекових норм, щоб уникнути опіків.
  • Вегетаційні підживлення дозволяють синхронізувати подачу елементів із фазами розвитку рослини — кущінням, бутонізацією та наливом плодів. Для цього зазвичай використовують азотні добрива.

Добрива для основних груп культур: зернові, технічні культури, овочі, картопля

Система живлення рослин у сучасних технологіях базується на принципі поєднання стартового внесення (передпосівно або під час сівби) з подальшими вегетаційними підживленнями у критичні фази розвитку. Такий підхід забезпечує доступність елементів живлення з перших етапів формування кореневої системи та дає можливість оперативно реагувати на потреби культури протягом вегетації.

Зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь)

Загальна схема удобрення включає базове внесення комплексних добрив пролонгованої дії на старті (наприклад, Нітроамофоска) при сівбі чи перед нею та подальші азотні підживлення під час вегетації.

  • Пшениця озима: базове фосфорно-калійне внесення восени (100–300 кг/га комплексного NPK добрива), весняне підживлення азотом у 3 стадії (кущіння, вихід в трубку, прапорцевий листок/початок колосіння) зі співвідношенням 40:40:20.
  • Кукурудза: стартове внесення NPK у нормі 150-300 кг/га; азотні підживлення в 2 етапи: у фазі 3–5 листків та перед викиданням волоті. Окрім того, кукурудза потребує мікроелементів, тому часто додатково вносять бор, сірку та цинк.
  • Ячмінь: передпосівне внесення Нітроамофоски (100–300 кг/га), азотні підживлення у 2 заходи — кущіння та вихід у трубку — зі співвідношенням 60:40.

Технічні культури (соняшник, ріпак, соя)

У живленні олійних культур особливе значення має збалансоване внесення фосфору та калію до фази генеративного розвитку. Соя вирізняється серед них завдяки азотфіксуючим бактеріям: потреба в додатковому мінеральному азоті нижча, проте забезпечення фосфором, калієм і мікроелементами є ключовим.

  • Соняшник: передпосівне внесення Нітроамофоски (200–400 кг/га), додаткове азотне підживлення у фазі 6–8 листків; можливе внесення бору у фазі 8–10 листків (позакоренево).
  • Ріпак (озимий): добриво Нітроамофоска перед або при посіві (200–400 кг/га NPK), навесні — 2-3 азотні підживлення: по мерзло-талому та після відновлення вегетації. Ріпак також потребує сірки та бору, тому радимо розглянути підживлення цими мікроелементами.
  • Соя: застосування NPK-добрива перед посівом (200–400 кг/га), а також позакореневі підживлення бором і молібденом у фазі бутонізації – початку цвітіння.

Овочі і картопля

При плануванні застосування добрива для картоплі та овочів важливо поєднувати стартове внесення поживних речовин із фазовими підживленнями.

  • Картопля: передпосівне внесення NPK (400–600 кг/га), азотні підживлення у фазі змикання рядків та бутонізації; магній і бор — позакоренево.
  • Овочі (рядкові): стартове передпосівне внесення Нітроамофоски (300–600 кг/га), підживлення азотом у 2–3 заходи залежно від культури — після змикання рядків, у фазі активного росту та (для капусти) на початку формування головки; бор і молібден — позакоренево.

Такі системні рішення ідеально підходять для великих агропідприємств, які планують внесення добрив у промислових масштабах, водночас залишаючи можливість використовувати готові комплекси як добрива для городу у менших обсягах.

Поради від Тетра-Агро

  1. Плануйте внесення добрив як частину технології. Внесення мінеральних добрив має бути синхронізоване з агротехнічними операціями: передпосівне внесення формує стартовий запас поживних речовин, підживлення у фазі активного росту забезпечує рослину NPK у відповідний час. Такий підхід підвищує ефективність використання добрив і стабільність врожаю;
  2. Контролюйте стан ґрунту та підбирайте добриво під нього. Перед внесенням мінеральних добрив варто визначити рівень pH, запас рухомого фосфору і калію, а також вміст азоту. В Україні значна частина ґрунтів має тенденцію до закислення, тому при потребі радимо застосовувати локальне розкислення, аби забезпечити максимальну доступність поживних речовин;
  3. Не нехтуйте фосфорно-калійним живленням. Часто аграрії обмежуються внесенням азоту, що призводить до зниження врожайності та якості продукції. Забезпечення рослин фосфором і калієм дозволяє формувати сильну кореневу систему та потужні бульби й плоди;
  4. Обирайте комплексні добрива пролонгованої дії. Підживлення Нітроамофоскою тривалої дії дозволяє забезпечити рослину необхідними елементами протягом всієї вегетації та оптимізувати витрати на живлення.

Замовлення гуртом від Тетра-Агро

Компанія Тетра-Агро пропонує агропідприємствам високоякісне комплексне добриво Нітроамофоска-М, яке забезпечує збалансоване живлення рослин протягом усього вегетаційного періоду. Співпраця з виробником дозволяє отримати конкурентну вартість Нітроамофоски, різні формули та фасовку, а також гарантію своєчасного відвантаження великих партій для всіх типів культур.

Купуючи Нітроамофоску-М безпосередньо у Тетра-Агро, ви отримуєте підтримку професійних агрономів, можливість підібрати добриво під конкретні потреби ґрунту та культури, а також економію на логістиці та додаткових послугах. Замовити оптову поставку можна за телефоном: 050 371 08 06 або через сайт: tetra-agro.com.ua.